Церква Святих Безсрібників Косми і Дам’яна

Історія

Перша письмова згадка про Ходорів, який на той час називався Ходоростав датується 5 листопада 1394 року. У 1436 році король і князь Владислав ІІІ Варненчик видав локаційний документ на заснування міста на магдебурзькому праві. У податковому реєстрі Руського воєводства за 1578 рік, вперше згадується церква у Ходорові. Стара дерев’яна церква Святих Безсрібників Косми і Дам’яна була збудована у 1600 році. Згадується у реєстрі церков Львівської єпархії які прийняли Унію у 1700 році укладеним львівським єпископом Йосифом Шумлянським (приблизна дата документу 1708 рік). У 1713 році була збудована нова дерев’яна церква, яка з часом також занепала. 1 травня 1798 церкву перебудовували. 1805 роком датує церкву на своїй акварелі Антін Варивода. У 1811 році церква була пошкоджена пожежею і відбудована. Патронесою храму була Єлизавета Баронеса де Во (Vaux) з Відня, а парохом о. Григорій Левицький. Тоді ж була збудована окрема дерев’яна триярусна дзвіниця, яка знаходилась біля храму до 2000‑х років і була перенесена до с. Добрівляни.

У 1905 році церкву замалював архітектор Олександр Лушпинський. Архітектор Тадей Обмінський замалював фрагмент піддашя церкви. В 1908 році з’являється перше фото дерев’яної церкви. У 1912 році, графічний рисунок церкви авторства Рудольфа Мекіцького, опублікував на обкладинці книги про дерев’яні церкви в околицях Львова історик Богдан Януш. Цього ж року храм з канонічною візитацією відвідує Митрополит Андрей Шептицький. Перед Першою світовою війною, церква була в занедбаному стані і громада вирішила перенести її на інше місце та збудувати нову муровану. Війна завадила реалізації цих планів. Громада збудувала тимчасову каплицю. В 1918 році за скеруванням Грона Консерваторів Східної Галичини до Ходорова прибув історик і археолог доктор Йосиф Пеленський, з метою огляду стану церкви. 17 квітня того ж року, він написав звіт, в якому зазначив що церкву за всяку ціну треба зберегти. На жаль у 1919 році, стара дерев’яна церква була розібрана. Проєкт нової мурованої церкви у 1922 році розробив архітектор Яків Рудницький. Того ж року було посвячено фундамент, але активне будівництво призупинилось через брак коштів. У 1927 році Я. Рудницький розробив другий проєкт, який було втілено. Будівництво велося методом народної будови. В 1935 році церкву освятили. Остаточному завершенню церкви перешкодила Друга світова війна.

Храм є семиверхим, хрещатим у плані, збудований в українському необароковому стилі. Будівничі частково відступили від проєкту, змінивши форму бань з шоломовидних на барокові. У 1938 році храм сфотографував Генрик Поддембський. В інтер’єрі збереглась ікона св. Косми і Дам’яна кін. ХVIII ст., дві ікони авторства Антіна Манастирського (одна з 1934 року). Іконостас Йосифа Павлишина з іконами Карла Звіринського. Поліхромія 1956–1957 років авторства Романа Хоми (верхня частина), Зеновія Кецала, Володимира Патика, о. Сергія Борейка, за участі Йосипа Яреми, Ярослава Цибрана, Мирона Карпінського. У 1990–1996 роках стінописи були перемальовані а іконостас невдало поновлений. Поліхромія храму та ікони з іконостасу потребують фахової реставрації. 2 вересня 2007 року в храм привезли мощі блаженної священномучениці Тарсикії Мацьків, уродженки Ходорова, і встановили їх у північному приділі храму. 23 вересня 2018 року до церкви привезли з Риму мощі святих безсрібників Косми і Дам’яна та встановили їх на постійне зберігання в храмі. Цього ж року в першому випуску наукового збірника «Жидачівщина», була надрукована стаття Василя Слободяна про архітектора Якова Рудницького та його церкви. В 2021 році цей ж дослідник опублікував статтю «Історія старих дерев’яних церков у Ходорові» у третьому випуску цього ж наукового збірника. Наприкінці червня 2022 року краєзнавець Василь Лаба видав книгу «Літопис парафії Ходорів, від давніх часів до 1944 року». У 2023 році, фундаментальне дослідження про парафію Святих Безсрібників і Чудотворців Косми та Дам’яна в Ходорові, упорядкував та видав Любомир Калинець.

Архітектура

Мурована, семиверха, хрещата в плані церковна споруда вирізняється значними розмірами і вишуканими пропорціями. Вирішена у необароковому стилі. Між бічними раменами, бабинцем і апсидою з півкруглим виступом розміщені приділи, над якими на восьмигранних барабанах здіймаються чотири невеликі куполи. Барабани декоровані сліпими арчатими вікнами. Більший центральний купол розміщений над навою, такод на восьмигранном барбані з трьома вузькими арчатими вікнами на кожній з сторін. Перед центральним входом є кам’яні сходи, що ведуть до галереї з трьох арок над якими є трикутний портик, накрита двосхилим дашком, що переходить в односхилий. По обидва боки від неї дві прямокутні вежі, які переходять у восьмигранні барабани увінчані бароковими банями. На кожній з веж зі сторони фасаду є аркоподібне вікно. Усі верхи покриті булатом, увінчані ліхтарями та анодованими «під золото» хрестами. Фасад храму прикрашений трикутним портиком хвилясто‑зубчастої форми, увінчаний хрестом на прямокутному постаменті. На портику є арка з трьома арчатими вікнами, над якими знаходиться невелике кругле вікно. Усі вікна прикрашені вітражами. Попід щедро профільованими карнизами церкви вздовж усього її периметра пролягають аркатурні пояски. Бічні нави покриті комбінованим конусним та двосхилим дахом. Півкруглі стіни нав збагачені п’ятьма арчатими вікнами з вітражами, кожна. З північної і південної сторін храму у присінок є окремі входи. Дерев’яні двері головного входу є різьбленими, із зображенням святих безсрібників Косми і Дам’яна. У квітні 2013 року бані і дази храму перекрили булатом.

Інтер'єр

Інтер’єр хрещатий, просторий, темний. Велика нава вгорі, понад підпружними арками, розкривається восьмигранний об’єм з чотирма великими і чотирма малими гранями, який завершується карнизом по периметру. Над ним є восьмигранний барабан, завершений куполом з вісьма арками, в кожному з яких по три вікна (одне вище по середині). На кожній з граней барабану є аркоподібна ніша. В нижній частині барабану по чьотирьох гранях є подвійні арки. Два рамена і вівтар, є півкруглими в плані, завершені комбінованим арчатим та конховим склепіннями, розділені аркою і пілястрами на дві частини. В бічних навах та вівтарі є по п’ять вікон, арчатої форми. Бабинець має арчате склепінням, присінок під хорами ― плоску стелею. З трьох сторін бабинця розташовані хори, відгороджені дерев’яними точеними поручнями та аркою. На західній стіні хорів є три аркоподібні вікна. По обидві сторони від прямокутних вхідних дверей є по одному арчатому вікні. Усі вікна мають металеві рами та вітражні вставки. По боках бабинця є бічні галереї, вхід до яких через арки з бабинця та бічних нав. З північної та південної сторін присінку є приміщення в яких знаходяться сходи на хори, які виконав майстер Татомир. На східних стінах бічних нав є аркоподібні ніші з конховим склепінням, у них розміщені два дерев’яні різьблені вівтарі з іконами Антона Манастирського — Богородиця Неустанної Помочі та Христос Чоловіколюбець. Дерев’яний кивот на престолі прикрашений поліхромними статуями чотирьох євангелистів з символами. Тетрапод виконали брати Дудини. У 2000 році у храмі ще зберігались автентичні лави. З Богослужбових книг‑стародруків у церкві зберігається Октоїх 1644 року, Пісна Тріодь 1667 року, Апостол ХVII ст. та Євангелія 1888 року з підписом Митрополита Андрея Шептицького.

Іконостас

Конструкцію та різьбу дерев’яного чотириярусного іконостасу виконував Йосиф Павлишин. Ікони до іконостасу проєктував та виконував Карло Звіринський. В намісному ряді є Христос Витель та Богородиця Одигітрія на тронах, святий Миколай та святі Косма і Дам’ян в повен ріст. Різьба в іконостасі є позолоченою а колони мармуровими з різьбленими декорами в нижній частині. На царських воротах зображено Благовіщення в арчатих рамах та чотири євангелисти у квадратих рамах. Ворота декоровані ажурною різьбою з мотивом виноградної лози. На дияконських дверях зображені Архангели Михаїл та Гавриїл. Над дияконськими дверима є монограми Христа Царя та грецькі літери Альфа і Омега. Дванадцять празників прямокутної форми знаходяться на одному рівні, погруповані по двоє, розділені різьбленими декоративними вставками. Апостольський ряд також знаходиться на одному рівні. Апостоли намальовані на шести арчатих іконах, по двоє. Між іконами є колони з капітелями. Над аркою царських воріт, на рівні апостольського ряду, розміщена прямокутна ікона Тайної Вечері, над якою велика арчата ікона Деісісу з Богородицею та Іваном Предтечею і двома архангелами. Над апостольським рядом розміщений пророчий. Шість ікон пророчого ряду, згруповані по троє, по дві в проміжках між іконами апостолів, і по доній над ними. На кожній з ікон по двоє пророків. Таким чином в поєднанні з ажурним орнаментом виходять дві піраміди увінчані великими хрестами. Над іконою Моління, є кругла маленька ікона Богородиці Втілення, над якою знаходиться Розп’яття з пристоячими Богородицею та Іваном Богословом. У 1990–1996 роках, іконостас був перемальований і потребує реставрації.

Ікони

В південному приділі храму, знаходиться ікона святих Безсрібників Косми і Дам’яна XVIII ст., зі старої уже не існуючої дерев’яної церкви. Ікона намальована на дошці, має різьблений фон з позолотою. Раніше ця ікона була запрестольною. Святі зображені у зрілому віці з сивими бородами. В руках вони тримають чаші з ліками. На східній пілястрі південної нави, знаходиться повнофігурна ікона святого Миколая, ймовірно ХІХ ст. З протилежної сторони на пілястрі північної нави, ікона Богородиці Непорочне Зачаття, мабуть того ж часу. Одяг Богородиці є у вигляді об’ємної декорованої позолоченої шати. У святилищі над проскомидійником є ікона Моління про Чашу, намальована в реалістичній манері. В ризниці є півфігурна ікона святителя Миколая з XVIII ст.

Стінопис

Розпис верхньої частини храму у 1956 році виконав художник Роман Хома. У 1957 році решту храму розписали Зеновій Кецало, Володимир Патик, о. Сергій Борейко, за участі Йосипа Яреми, Ярослава Цибрана, Мирона Карпінського. У 1990–1996 роках стінописи були перемальовані. Поліхромія храму потребує фахової реставрації. З під нових розписів які не мають жодної мистецької цінності, проглядаються автентичні стінописи, які потрібно відкрити і відреставрувати. Зокрема в конхах арчатих заглиблень бічних нав над пристінними вівтарями Богородиці Неустанної Помочі та Христа Чоловіколюбця, можна побачити півфігурні зображення Святого Миколая та Андрія Первозванного. В бічній галереї над сценою Введення в храм Пресвятої Богородиці в півкруглій арці проглядається орнаментальна композиція у вигляді хреста та виноградної лози. Голова і німб святого проглядається на північній пілястрі бабинця. Щодо решти стінопису, то припускаємо що він був перемальований поверх з приблизним збереженням композиції. Про не професійність тих хто перемальовував ці розписи свідчить той факт, що постать святителя Івана Золотоустого у святилищі підписали як «св. Андрей Первозванний».

Довкілля церкви

З південно‑західного боку від церкви, на схилі пагорба, розташована мурована триярусна стінна дзвіниця, збудована у 2000‑х роках. Довкола нижнього ярусу є галерея. На кожній зі сторін по три арки. На другому ярусі з кожної сторони є півкруглі вікна. Третій ярус має по чотири вікна з кожної сторони, закриті жалюзями. Нижні вікна є прямокутними, верхні арчатими. Завершується дзвіниця восьмигранною банею з закритим ліхтарем та маківкою на вершині якої є хрест. Дахи дзвіниці є чотирисхилими. На пешою ярусі суцільні, на другому перерисаються вікнами, на третьому, переходять у баню. Хахи дзвіниці, так як і храму покриті булатом, що імітує золото і мідь. По обидва боки від фасаду храму є два однакові нові ковані хрести.

Пов'язані покликання

1. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм : в двох частинах / Михайло Драган. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. — 2-ге вид., стереотипне. — 450 с. : 273 іл.
2. Краївська М. Небесні покровителі завітали на парафію свв. Косми і Дам’яна [Електронний ресурс] / М. Краївська // Народний часопис «Ходорівщина» — Вип.18 (406) від 25. 09. 2018 р. — Режим доступу до статті: https://khodorivshchyna.blogspot.com/2018/09/
3. Слободян В. Архітектор Яків Рудницький і його церкви / Василь Слободян // Жидачівщина. Збірник матеріалів Перших Жидачівських читань, які відбулися 8 грудня 2017 року — Вип. 1. — Львів-Жидачів: [б.в.], 2018. — С. 89-96.
4. Слободян В. Історія старих дерев’яних церков у Ходорові / Василь Слободян // Жидачівщина. — ІІІ — Львів-Жидачів: [б.в.], 2021. — С. 117-121.
5. Слободян В. Українські дерев’яні церкви в рисунках Антона Вариводи. / Василь Слободян. — Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2020. — 312 с.
6. Парафія Святих Безсрібників і Чудотворців Косми та Дам’яна в Ходорові: як на всецерковному й деканальному рівні, так і на тлі століть / [упоряд. Л. Калинець]. — Косів: Писаний Камінь, 2023. — 216 с.
7. Церква Св. Безсрібників Косми і Дам’яна у Ходорові [Електронний ресурс] // Паломницький центр — Режим доступу до статті: https://pilgrimage.in.ua/tserkva-sv-bezsribnykiv-kosmy-i-damyana-u-hodorovi/
8. Церква Святих Косми і Дам’яна [Електронний ресурс] // Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви — Режим доступу до статті: https://map.ugcc.ua/view/93-tserkva-svyatyh-kosmy-i-damyana-m-hodoriv-lvivska-obl
9. Шематизмь Всечестного Клира Митропол. Архідієцезіи греко-католической Львовской на рокь 1882 — Львовь: Изь типографіи Ставропигійського Института подь управленіемь Стефана Гучковского. — 366 с.
10. Шематизм Стрийської Єпархії Української Греко-Католицької Церкви / [упоряд. С. Пак]. — Дрогобич : Коло, 2011. — 504 с. : іл.
11. Ярема В. Дивний світ ікон / Протопресвітер Володимир Ярема. — Львів : Логос, 1994. — 74 с. + 40 іл.