Модест Сосенко
Модест Данилович Сосенко (1875–1920) — український художник-монументаліст, портретист, пейзажист, ілюстратор.
Художник став відомим завдяки своїм пейзажам в стилі австрійської сецессії, портретам, жанровим картинам. Також він працював як стінописець: розмалював Музичний Інститут ім. М.Лисенка у Львові; церкви у Підберізцях біля Львова, Печеніжині, Рикові, Більчі Золотому, Золочеві, Товмачі, Славську. Всього відомо 12 церков, розписаних Модестом Сосенко.
Теофіл Копистинський
Теофіл Копистинський — український художник, який зажив европейської слави також і як майстер іконопису та рятівник церковного живопису. Ретельно досліджуючи скульптури, іконостаси, образи, він розумів причини їхнього руйнування та докладав зусиль, щоб зберегти ці пам’ятки для наступних поколінь українців.
Т. Копистинський відомий своїми реставраційними роботами в костелі отців бернардинів у Лежайську (1896), кафедральному костелі Вавеля, костелі отців домініканців та Маріацькому костелі в Кракові (1897–1898), близько 150 ікон зі збірки Ставропігійського інституту для Археолого‑бібліографічної виставки у Львові (1888), а також вівтарну ікону «Благовіщення» у церкві с. Загір’я, що на Львівщині.
Т. Копистинський виконав ілюстрації до поеми «Лис Микита» І. Франка (журнал «Дзвінок», 1890, Львів), «Пригоди Дон Кіхота» М. де Сервантеса у перекладі І. Франка (журнал «Дзвінок», 1891,Львів); «Історії України‑Руси» М. Аркаса (Краків, 1912); карикатури — для журналів «Зеркало» і «Страхопудъ» (1880–90).
Роботи художника зберігаються у Львові (Національний музей, Історичний музей, Музеї історії релігії). В експозиції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського представлено ікону Т. Копистинського «Успіння Богородиці» (1876).